Присвоїти й надати

У друкованих виданнях, а звідси й у живому мовленні трапляється дієслово присвоїти в невластивому йому значенні: «Артистові присвоїли звання заслуженого артиста республіки».

Дієслово присвоїти має в українській мові два значення: «привласнити» («Такий захланний, він ще навіть за німців присвоїв собі Ротову ниву під лісом». — П. Козланюк) і «прийняти до громади, товариства або визнати за свого» («Ото ви присвоїли собі цигана, а він у вашому селі і краде коні». — Словник Б. Грінченка). Коли мовиться про те, що комусь дано звання, ордени чи якісь права, слід послугуватись дієсловом надати (надавати).

Відповідно до цього треба ставити похідний від дієслова надати дієприкметник наданий, а не присвоєний, який забарвлює фразу небажаним негативним відтінком: «Наданим високим званням треба пишатись і не зганьбити його недобрими вчинками». Дієслово присвоїти буде на своєму місці в такій фразі: «Авантюрник самочинно присвоїв собі звання заслуженого артиста, підробивши документи, але його вчасно викрито й належно покарано».

Unless otherwise stated, the content of this page is licensed under Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 License