Відкривати, відчиняти, розгортати

Часто слова відкривати й відчиняти вважають за синоніми, ніби вони означають одне й те ж, і кажуть: «Відкрий вікно» — замість «відчини вікно» або навпаки: «На нашій вулиці відчинили нову крамницю» — замість правильного: «відкрили нову крамницю». Українською мовою відчиняти можна двері, вікна, браму, ворота, кватирку, цебто те, що потребує певного фізичного зусилля рук людини («Хто торка, тому відчинять». — М. Номис). Якщо йдеться про початок функціонування певного закладу, виявлення властивостей або про те, що стає (стало) відомим для всіх, то слід казати відкривати, відкрити: «Переможці торішніх змагань відкривають спартакіаду» (І. Багмут); «Немов заслона впала і відкрила натури дивні краснії дари» (Леся Українка); «В океані рідного народу відкривай духовні острови» (В. Симоненко); «Щодесять хвилин хіміки планети відкривають, синтезують, одержують хімічну речовину» («Наука і суспільство»).

Отже, правильно буде сказати: «На нашій вулиці відкрито нову крамницю, яку відчиняють щодня о восьмій годині ранку».

Відповідно до цього користуємось і дієсловами зачиняти, закривати: «Зачини вікно, бо буде протяг»; «Кінотеатр закрито на ремонт»; «Загальні збори закрито після прикінцевого слова доповідача».

Коли мовиться про книжку або зошит, то треба казати: розгорнути, а не розкрити, згорнути, а не закрити: «Я розгорнула книжку і прочитала епіграф» (Леся Українка); «Книжку згорнув, сховав у свою шаховку» (Б. Грінченко).

Unless otherwise stated, the content of this page is licensed under Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 License