Вид, на виду, на відноті, вигляд, краєвид

Багато трапляється помилок із словами вид і вигляд — їх ставлять одне замість одного або користуються ними там, де треба вживати інших висловів. Пишуть, наприклад: «Цього року в нас добрі види на врожай». Краще було б: «У нас добрі сподіванки (перспективи) на врожай». Іменник вид означає насамперед лице: «На її виду ще й досі було знати сліди давньої краси» (І. Нечуй-Левицький); «Поганому виду нема стиду» (М. Номис). Цей іменник може бути й синонімом слова зір: «Видом видати, слихом слихати» (Т. Шевченко). Російський вислів быть на виду по-українському звичайно передається бути на видноті (перед очима, на оці): «На стіні, на видноті висів канчук-трійчатка» (О. Ільченко). Однак підо впливом діалекту, де трапляється вислів «на виду» в розумінні — на видноті, перед очима, чуємо в сучасній популярній пісні М. Машкіна: «Вся краса твоя чудова у мене на виду». Розуміється, це, як і взагалі діалектизми, не варт поширювати в літературній мові, якщо на те нема особливої художньої потреби — передати колорит місцевої говірки, лишити незайманою пряму мову персонажа твору тощо.

Неприродно звучить по-українському фраза: «У вигляді кари йому наказано переписати весь твір». Відповідно до російського вислову в виде наказания по-українському буде за кару: «Кілька годин просидів за кару» (С. Ковалів). Так само російському в виде голубя, в виде подарка або в виде опыта — по-українському відповідає подібний до голуба (як голуб), як подарунок або як спроба (на спробу, за спробу).

Такого ж ґатунку фраза: «Він зробив це для вигляду», — замість — про око (про людське око, про людські очі), для годиться: «Щовечора збиралися до школи про людські очі, ніби на співанку» (А. Головко); «Бачу, не сердиться, а гнівається для годиться» (М. Стельмах).

Замість вислову зробити (робити) вигляд, який часто бачимо на письмі й чуємо в розмові, краще сказати удати, удавати: «Не удавай, немов не розумієш» (Леся Українка).

Замість такого ж хибного «І вигляду не показав, що йому соромно» треба — і взнаки (навзнаки, знаку) не давав (не подавав): «Проте Орися й знаку не подала» (А. Головко).

Відповідниками російського слова вид у розумінні «пейзаж, ландшафт» в українській мові є краєвид («Вийшла в поле й стала, задивившись у далечінь на чудовий краєвид». — М. Коцюбинський) або вигляд («Ой, що за чудові вигляди тут у вас і на річку і за річку». — І. Нечуй-Левицький).

Українськими відповідниками до російського вид у розумінні «сорт, варіант» будуть різновид, ґатунок, рід, сорт, категорія: «На основі безпосереднього звернення до традиції народного мистецтва виробляється й утверджується новий жанровий різновид — декоративний естамп…» («Образотворче мистецтво»); відміна («Є ще сім відмін сієї приказки». — М. Номис); а в біології — вид, різновид: «Слід розповісти дітям про армію наших агробіологів-мічурінців, про творців нових видів рослин і тварин» («Літературна газета»).

Російському вислову вид на жительство в українській мові відповідає — посвідка на прожиття. У художній літературі, коли хочуть надати фразі бюрократично-канцелярського звучання, користуються словом вид: «Як же ми тебе приймемо, що в тебе ні виду ніякого, нічого» (Панас Мирний).

Unless otherwise stated, the content of this page is licensed under Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 License